На допомогу учням 10 класів. 

Розвиток мовлення. Письмове складання розповіді про подорож Україною із зазначенням назв мешканців відвіданих місць

Назви мешканців населених пунктів України

Авдіївка	— авдієвець, авдіївка, авдіївці; авдіївський
Алупка	— алупкинець, алупкинка, алупкинці; алупкинський
Алушта	— алуштинець, алуштинка, алуштинці; алуштинський
Алчевськ	— алчевець, алчевка, алчевці; алчевчанин, алчевчанка, алчевчани; алчевський
Амвросіївка	— амвросієвець, амвросіївка, амвросіївці; амвросіївський
Ананьїв	— ананьєвець, ананьївка, ананьївці; ананьївський
Андріївка	— андрієвець, андріївка, андріївці; андріївчанин, андріївчанка, андріївчани; андріївський
Андрушівка	— андрушівець, андрушівка, андрушівці; андрушівський
Антрацит	— антрацитовець, антрацитівка, антрацигівці; антрацитівський
Артемівськ	— артемовець, артемівка, артемівці; артемівський
Арциз	— арцизець, арцизка, арцизці; арцизянин, арцизянка, арпизяни; арцизький
Асканія-Нова	— асканіє-новець, асканіє-новка, асканіє-новці; асканіє-новський
Бабаї	— бабаївець, бабаївка, бабаївці; бабаївський
Бабинці	— бабинчанин, бабинчанка, бабинчани; бабинецький
Багерове	— багеровець, багерівка, багерівщ; багерівський
Балабине	— балабинець, балабинка, балабинді; балабинський
Балта	— балтянин, балтянка, балтяни; балтський
Баранівка	— барановець, баранівка, баранівці; баранівський
Барвінкове	— барвінковець, барвінківка, барвінківці; барвінківський
Баришівка	— баришевець, баришівка, баришівці; баришівський
Батурин	— батуринець, батуринка, батуринці; батуринський
Бахмач	— бахмачанин, бахмачанка, бахмачани; бахмацький
Бахчисарай	— бахчисараєздь, бахчисарайка, бахчисарайді; бахчисарайський
Бердичів	— бердичевець, бердичівка, бердичівці; берди-чівлянин, бердичівлянка, бердичівляни; бер­дичівський
Бердянськ	— бердянець, берданка, бердянці; бердянський
Берегове	— береговець, берегівка, берегівці; берегівчанин, берегівчанка, берегівчани; берегівський
Бережани	— бережанець (бережанин), бережанка, бережанці (бережани); бережанський
Березань	— березанець, березанка, березанці (березани); березанський
Березине	— березинець, березинка, березинці; березинський
Березівка	— березовець, березівка, березівці; березівчанин,  березівчанка, березівчани; березівський
Березнегувате	— березнегуватець, березнегуватка, березнегуватці; березнегуватський
Березолуки	— березолучець, березолучка, березолучці; березолуцький
Берислав	— бериславець, бериславка, бериславці; бериславський
Бершадь	— бершадець, бершадка, бершадці; бершадський
Биківка	— биковець, биківка, биківці; биківчанин, биківчанка, биківчани; биківський
Бистриця	— бистричанин, бистричанка, бистричани; бистрицький
Бібрка	— бібрчанин, бібрчанка, бібрчани; бібрківський
Біла Церква	— білоцерківець, білоцерківка,  білоцерківці; білоцерківчанин, білоцерківчанка, білоцер-ківчани; білоцерківський
Білгород	— білгород-дністровець,   білгород-дністровка
Дністровський	— білгород-дністровці; білгород-дністровський
Білицьке	— біличанин, біличанка, біличани; білицький
Біловодськ	— біловодчанин, біловодчанка, біловодчани; біловодський
Білокуракіне	— білокуракінець, білокуракінка, білокуракінці; білокуракінський
Білолуцьк	— білолучанин, білолучанка, білолучани; біло-луцький
Більшівці	— більшівчанин, більшівчанка, більшівчани; більшовецький
Близнюки	— близнюковець, близнюківка, близнюківці; близнюківський
Бобровиця	— бобровичанин, бобровичанка, бобровичани; бобровицький
Богородчани	— богородчанець, богородчанка, богородчанці; богородчанський
Богуслав	— богуславець, богуславка, богуславці; богуславський
Бориспіль	— бориспілець, бориспілька, бориспільці; бориспільський
Боярка	— боярчанин, боярчанка, боярчанці; боярський
Бровари	— броварчанин, броварчанка, броварчани; броварський
Броди	— бродівець, бродівка, бродівці; бродівчанин, бродівчанка, бродівчани; бродівський
Брусилів	— брусиловець, брусилівка, брусилівці; бруси-лівський
Брянка	— брянківчанин, брянківчанка, брянківчанин; брянківський
Бурштин	— бурштинець, бурштинка, бурштинці; бурштинський
Буштина	— буштиновець, буштинівка, буштинівці; буштинський
Вапнярка	— вапнярець, вапнярка, вапнярці; вапнярчанин, вапнярчанка, вапнярчани; вапнярський
Василівна	— васильовець, василівка, василівці; василівча-нин, василівчанка, василівчани; василівський
Васильків	— васильковець, васильківка, васильківці; Васильківський
Васильківка	— васильковець, васильківка, васильківці; Васильківський
Ватугіне	— ватутінець, ватутінка, ватутінці; ватутінський
Велика Михайлівка	— велнкомихайловець, великомиха-йлівка, вели комихайлівці; великомихайлівський
Великий Бурлук	— великобурлучанин, великобурлучанка, великобурлучани; великобурлуцький
Великі Мости	— великомостянин, великомостянка, великомостяни; великомостицький
Великодолинське	— великодолинчанин, великодолинчанка, вели-кодолинчани; великодолинський
Верховина	— верховинець, верховинка, верховинці; верховинський
Вижниця	— вижничанин, вижничанка, вижничани; вижницький
Виноградне	— виноградновець, винограднівка, винограднів-ці; виноградчанин, виноградчанка, виноград-чани; винофаднівський
Вишгород	— вишгородець, вишгородка, вииц-ородці; виш-городський
Вишневе	— вшпневець, вишнівка, вишнівці; вишнівський
Відрадне	— відрадненець, відрадненка, відрадненпі; відрадненський
Вільча	— вільчанин (вільчанець), вільчанка, вільчани (вільчанці); вільчанський
Вільшани	— вільшанин, вільшанка, вільшани; вільшановець, вільшанівка, вільшанці; вільшанський
Вінниця	— вінничанин, вінничанка, вінничани; вінниць­кий
Вознесенськ	— вознесенець, вознесенка, вознесенці; вознесенський
Волноваха	— волновашець, волновашка, волновасці; волноваський
Володарка	— володарець, володарка, володарці; володарський
ВолодарськВолинський	— володарськ-волинець,   володарськ-волинка володарськ-волинці; володарськ-волинський
Ворзель	— ворзелець, ворзелька, ворзельці; ворзельський
Ворохта	— ворохтянець, ворохтянка, ворохтянці; ворохтянський
Вуглегірськ	— вуглегорець, вуглегірка, вуглегірці; вуглегірський
Гадяч	— гадячанин, гадячанка, гадячани; гадяцький
Галич	— галичанин, галичанка, галичани; галицький
Гірник	— гірничанин, гірничанка, гірничани; гірницький
Глеваха	— глевашець, глевашка, глевасці; глеваський
Глухів	— глуховець, глухівка, глухівці; глухівчанин, глухівчанка, глухівчани; глухівський
Гнівань	— гніванчанин, гніванчанка, гніванчани; гніванський
Гола Пристань	— голопристанець, голопристанка, голопристанці; голопристанський
Горлівка	— горловець, горлівка, горлівці; горлівчанин, горлівчанка, горлівчани; горлівський
Городище	— городищанин, городищанка, городищани; городищанський
Гостомель	— гостомелець, гостомелька, гостомельці; гостомельський
Градизьк	— градижчанин, градижчанка, фадижчани; градизький
Гребінка	— гребінковець, гребінківка, гребінківці; гребінчанин, гребінчанка, гребінчани; гребінковський
Гриців	— фицевець, фицівка, фицівці; фицівчанин, фицівчанка, фицівчани; грицівський
Гурзуф	— гурзуфець, гурзуфка, гурзуфці; гурзуфський
Гусятин	— гусятинець, гусятинка, гусятинці; гусятинський
Гути	— гутянин, гутянка, гутяни (гутянці); гутянський
Дворіччя	— дворічанин, дворічанка, дворічани; дворічанський
Дебальцеве	— дебальцевець, дебальцівка, дебальцівці; дебальцівський
Десна	— деснянець, деснянка, деснянці; деснянський
Джанкой	— джанкоєць, джанкойка, джанкойці; джанкойський
Дзержинськ	— дзержинець, дзержинка, дзержинці; дзержинський
Диканька	— диканець, диканька, диканці; диканський
Димитров	— димитровець, димитровка, димитровці; ди-митровський
Ділятин	— ділятинець, ділятинка, ділятинпі; ділятинський
Дніпропетровськ	— дніпропетровець, дншропетровка, дніпропетровці; дніпропетровський
Добровеличківка	— добровеличковець, добровеличківка, добровеличківці; добровеличківський
Добротвір	— добротворець, добротвірка, добротвірці; добротвірянин, добротвірянка, добротвіряни; добротвірський
Довбиш	— довбишанин, довбишанка, довбишани; довбиський
Долина	— долинець, долинка, долинці; долинянин, долинянка, долинянці; долинський
Донецьк	— донеччанин, донеччанка, донеччани; донецький
Дрогобич	— дрогобичанин, дрогобичанка, дрогобичани; дрогобицький
Дружба	— дружбівець, дружбівка, дружбівці; дружбівський
Дубно	— дубенчанин, дубенчанка, дубнівчани (дубнівці); дубнівський
Енергодар	— енергодарець, енергодарка, енергодарці; енергодарський
Євпаторія	— євпаторієць, євпаторійка, євпаторійці; євпаторійський
Єнакієве	— єнакієвець, єнакіївка, єнакіївці; єнакіївський
Жашків	— жашковець, жашківка, жашківці; жашківчанин, жашківчанка, жашківчани; жашківський
Жидачів	— жидачевець, жидачівка, жидачівці; жидачівський
Житомир	—житомирянин, житомирянка, житомиряни; житомирець, житомирка, житомирці; житомирський
Жмеринка	— жмеринець, Жмеринка, жмеринці; жмеринча-нин, жмеринчанка, жмеринчани; жмеринський
Жовтень	— жовтневець, жовтневка, жовтневці; жовтен-ський
Жовтневе	— жовтневець, жовтневка, жовтневці; жовтнев-ський
Запоріжжя	— запоріжець, запоріжка, запорізці; запорізький
Зарічне	— зарічнянин, зарічнянка, зарічняни; зарічанин, зарічанка, зарічани; зарічнянський
Заставна	— заставнівець, заставнівка, заставнівці; застав-нівський
Збараж	— збаражець, збаражка, збаразці; збаразький
Здолбунів	— здолбуновець, здолбунівка, здолбунівці- здол-бунівський
Зимогір'я	— зимогірець, зимогірка, зимогірці; зимогірський
Зіньків	— зіньковець, зшьківка, зшьківці; зіньківський
Зміїв	— змієвець, зміївка, зміївці; зміївчанин, зміїв- і чанка, змивчани; зміївський
Знам'янка	— знам'янець, знам'янка, знам'янці; знам'янський
Золотоноша	— золотоношець, золотонішка, золотонісці- золотоноський
Золочів	— золочевець, золочівка, золочівці; золочівський
Зуя	— зуєвець, зуївка, зуївці; зуївський
Івано-Франківськ	— івано-франковець, івано-франківка, івано­франківці; івано-франківський
Іванівка	— івановець, іванівка, іванівці; іванівчанин, іванівчавчанка, іванівчани; іванівський
Івано-Франкове	- івано-франковець, івано-франківка, івано-франківці; івано-франківський
Ізмаїл	— ізмаілець, ізмаілка, ізмаїльці; ізмаїльчанин, і ізмаільчанка, ізмаїльчани; ізмаїльський
Іловайськ	- іловаєць, іловайка, іловайці; іловайчанин іловайчанка, іловайчани; іловайський
Ірпінь	— іршнець, ірпюка, ірпінці; ірпінський
Ічня	— ічнянець, ічнянка, ічнянці; ічнянин, ічнянка ічняни, ічнянський
Калинівка	— калиновець, калинівка, калинівці; калинівчанин, калинівчанка, калинівчани; калинівський
Калита	— калитинець, калитинка, калитинці; калитинський
Калуш	— калушець, калушка, калусці (калушани); калуський
Кам'янець Подільський	— кам'янець-поділець, кам'янець-поділька, ка- м'янець-подільці; кам'янець-подільський
Кам'янка	— кам'янчанин, кам'янчанка, кам'янчани; кам'янець, кам'янка, кам'янці; кам'янський
Канів	— канівець, канівка, канівці; канівчанин, канів-чанка, канівчани; канівський
Катеринівка	— катериновець, катеринівка, катеринівці; кате-ринівський
Катеринопіль	— катеринопілець, катеринопілька, катерино-пільці; катеринопільський
Каховка	— каховець, каховка, каховці; каховський
Кацівелі	— кацівелець, кацівелька, кацівельці; кацівелівський
Керч	— керчанин, керчанка, керчани (керчанці); керченський
Київ	— киянин, киянка, кияни; київський
Кирилівка	— кириловець, кирилівка, кирилівці; кирилівський
Кіровоград	— кіровоградець, кіровофадка, кіровоградці; кіровоградський
Кіровськ	— кіровець, кіровка, кіровці; кіровчанин, кіров-чанка, кіровчани; кіровський
Кіровське	— кіровчанин, кіровчанка, кіровчани; кіров­ський
Клавдієве Тарасове	— клавдієво-тарасовець, клавдієво-тарасівка, клавдієво-тарасівці; клавдієво-тарасівський
Кобеляки	— кобелячанин, кобелячанка, кобелячани; кобе­ляцький
Ковель	— ковельчанин, ковельчанка, ковельчани; ковельський
Козелець	— козельчанин, козельчанка, козельчани; козелецький
Козятин	— козятинець, козятинка, козятинці; козятинча-нин, козятинчанка, козятинчани; козятинський
Коломия	— коломийчанин, коломийчанка, коломийчани і (коломийці); коломийський
Комарне	— комарнянин, комарнянка, комарнянці; ко-марнянський
Комишня	— комишнянець, комишнянка, комишнянці; комишнянський
Комишуваха	— комишувашець, комишувашка, комишувасці; комишуваський
Компаніївка	— компанієвець, компаніївка, компаніївці; ком-паніївський
Комсомольск	— комсомольчанин, комсомольчанка, комсо-мольчани; комсомольський
Конотоп	— конотопчанин, конотопчанка, конотопчани; конотопський
Коростень	— коростенець, коростенка, коростенці; корос-тенський
Корсунь-Шевченківський	— корсунь-шевченковець, корсунь-шевченків-ка, корсунь-шевченківці; корсунець, корсун-ка, корсунці; корсунь-шевченківський
Косів	— косовець, косівка, косівці; косівчанин, косів-чанка, косівчани; косівський
Костянтинівка	— костянтиновець, костянтинівка, костянтинів-ці; костянтинівський
Котовськ	— котовчанин, котовчанка, котовчани; котов-ський
Коцюбинське	— коцюбинець, коцюбинка, коцюбинці; коцю-бинчанин, коцюбинчанка, коцюбинчани; Ко­цюбинський
Красне	— краснянець (краснянин), краснянка, крас-нянці; краснянський
Красний Луч	— краснолучець,  краснолучка,  краснолучці; краснолучанин, краснолучанка, краснолуча-ни; краснолуцький
Краснодон	— краснодонець, краснодонка, краснодонці; краснодонський
Краснопілля	— краснополець, краснопілька, краснопільці; краснопільський
Кременчук	— кременчучець, кременчучка, кременчучці; кременчуцький
Кремінна	— кремінянин, кремінянка, креміняни; кремінський
Кривий Ріг	— криворожець, криворіжка, криворізці; криво­різький
Кролевець	— кролевчанин, кролевчанка, кролевчани; кро-левецький
Куп'янськ	— куп'янчанин, куп'янчанка, куп'янчани; куп'-янський
Лазурне	— лазурнянин, лазурнянка, лазурняни (лазур-нянці); лазурнянський
Лебедин	— лебединець, лебединка, лебединці; лебедин-ський
Лиман	— лиманець, лиманка, лиманці; лиманський
Липова Долина	— лиловодолинець, липоводолинка, липоводо-линці; липоводолинський
Лисичанськ	—    лисичанець, лисичанка, лисичанці; лисичан-ський
Лозно- Олександрівка	—    лозно-олександровець, лозно-олександрівка, лозно-олександрівці: лозно-олександрівський
Лозова	лозівчанин, лозівчанка, лозівчани; лозівський
Лохвиця	—    лохвичанин, лохвичанка, лохвичани; лохвицький
Лубни	—    лубенчанин, лубенчанка, лубенчани; лубе-нець, лубенка, лубенці; лубенський
Луків	—    луківчанин, луківчанка, луківчани; луківський
Лутугине	—    лутугинець, лутугинка, лутугинці; лутугинський
Луганськ	—    луганчанин, луганчанка, луганчани; луганський
Луцьк	—    лучанин, лучанка, лучани; луцький
Львів	—    львів'янин, львів'янка, львів'яни; львівський
Любеч	—    любечанин, любечанка, любечани; любецький
Любешів	—    любешевець, любешівка, любешівці; любе-шівчанин, любешівчанка, любешівчани; лю-бешівський
Любомль	—    любомлянин, любомлянка, любомляни (лю-бомльці); любомльський
Люботин	—    люботинець, люботинка, люботинці; любо-тинський
Макошине	—    макошинець, макошинка, макошинці; мако-шинський
Мала Виска	—    маловисковець, маловисківка, маловисківці (маловищани); маловисківський
Мала Данилівка	—    малоданиловець, малоданилівка, малодани-лівці; малоданилівський
Малин	—    малинчанин, малинчанка, малинчани; малин-ський
Малокатеринівка	—    малокатериновець, малокатеринівка, малока-теринівці; малокатеринівський
Маневичі	—    маневичанин, маневичанка, маневичани; ма-невицький
Манченки	—    манченковець,  манченківка, манченківці, манченчанин,  манченчанка,  манченчани;
Маньківка	—    манченківський
Марганець	—    маньковець, маньківка, маньківці", маньківча-нин, маньківчанка, маньківчани; маньків-ський, марганчанин, марганчанка, марганчани; марганецький
Маріуполь	—    - маріуполець, маріуполька, маріупольці; маріу­польський
Мар'інка	- мар'їнець, мар'їнка, мар'їнці; мар'їнчанин, мар'їнчанка, мар'їнчани; мар'їнський
Марків	—    - марковець, марківка, марківці; марківчанин, марківчанка, марківчани; марківський
Мар'янівка	—    - мар'янівець, мар'янівка, мар'янівці; мар'янів-чанин, мар'янівчанка, мар'янівчани; мар'я-нівський
Масандра	—    - масандровець, масандрівка, масандрівці; ма­сандрівський
Мелітополь	—    - мелітополець, мелітополька, мелітопольці; мелітопольський
Мєна	—    - мєнянин, мєнянка, мєняни; мєнський
Мерефа	—    - мереф'янин, мереф'янка, .мереф'яни (мере-ф'янці); мереф'янський
Миколаїв	—    миколаєвець, миколаївка, миколаївці; мико­лаївський
Миколаївка	—    - миколаєвець, миколаївка, миколаївці; мико-лаївчанин, миколаївчанка, миколаївчани; ми­колаївський
Микулинщ	—    - микулинчанин, мтгкулинчанка, микулинчани;
Миргород	—    микулинецький
Мирне	—    миргородець, миргородка, миргородці; мир­городський мирнянин, мирнянка, мирнянці; мирнянський
Миронівка	—    - мироновець, миронівка, миронівці; миронів-чанин, миронівчанка, миронівчани; миронів-ський
Михайлівка	—    михайловець, михайлівка, Михайлівні; михай-лівчанин, михайлівчанка, михайлівчани; ми­хайлівський
Михайло-Коцюбинське	—    михайло-коцюбинець, михайло-коцюбинка, михайло-коцюбинці; михайло-коцюбинський
Могилів-Подільський	—    могилів-поділець, могилів-поділька, могилів-подільці, могилівчанин, могилівчанка, моги-лівчани; могилів-подільський
Молодіжне	—    молодіжненець, молодіжненка, молодіжнен-ці; молодіжненський
Моринці	—    моринчанин, моринчанка, моринчани; мо-ринський
Моршин	—    моршинець. моршинка, моршинці; моршинський
Мукачеве	—    мукачевець, мукачівка, мукачівці; мукачівський
Надвірна	—    надвірнянець, надвірнянка, надвірнянді; надвірнянський
Народичі	—    народичанин, народичанка, народичани; народицький
Недригайлів	—    недригайловець, недригайлівка, недригайлівці; недригайлівський
Немирів	—    немировець, немирівка, немирівці; немирівчанин, немирівчанка, немирівчани; немирівський
Нетішин	—    нетішинець, нетішинка, нетішинці; нетішинський
Нижанковичі	—    нижанковичанин, нижанковичанка, нижанковичани; нижанковицький
Нижні Ворота	—    нижньоворотець, нижньоворотка, нижньоворотці; нижньоворотянин, нижньоворотянка, нижньоворотяни; нижньоворотський
Нижня Дуванка	—    нижньодуванець, нижньодуванка, нижньодуванці; нижньодуванський
Нижньогірськ	—    нижньогорець, нижньогірка, нижньогірці; нижньогірський
Ніжин	—    ніжинець, ніжинка, ніжинці; ніжинський
Нікополь	—    нікополець, нікополька, нікопольці; ніко-польчанин, нікопольчанка, нікопольчани; ні­копольський
Нова Водолага	—    нововодолажець, нововодолажка, нововодо-лазці; нововодолазький
Нова Каховка	—    новокаховець, новокаховка, новокаховці; но-вокаховський
Новгород-Сіверський	—    новгород-сіверець, новгород-сіверка, новго-род-сіверці; новгород-сіверський
Новгородка	—    новгородковець, новогородківка, новгород-ківці; новгородківський
Новгородське	—    новгородець, новгородка, новгородці; новго­родський
Новий Буг	—    новобужець, новобужка, новобузці; новобу-жанин, новобужанка, новобужани; новобузький
Новий Світ	—    новосвітинець, новосвітинка, новосвітинці; новосвітський
Нові Білокоровичі	—    новобілокоровичанин, новобілокоровичанка, новобілокоровичани; новобілокоровицький
Нові Стрілища	—    новострілищанин, новострілищанка, ново-стрілищани; новострілищанець, новострілищанка, новострілищанці; новострілиський
Новоазовськ	—    новоазовець, новоазовка, новоазовці; новоазовський
Новоайдар	—    - новоайдарець, новоайдарка, новоайдарці; новоайдарський
Нововолинськ	—    - нововолинець, нововолинка, нововолинці; нововолинський
Новоград-Волинський	—    - новоград-волинець, новоград-волинка, ново-град-волинці; новоград-волинський
Новомиколаївка	—    - новомиколаєвець, новомиколаївка, новомиколаївці; новомиколаївський
Новомосковськ	—    - новомосковець, новомосковка, новомосковці; новомосковський
Новоозерне	—    новоозернянин, новоозернянка, новоозерня-ни; новоозернянський
Новопсков	—    - - новопсковчанин,  новопсковчанка,  ново-псковчанин; новопсковський
Новотроїцьке	—    - новотроїчанин, новотроїчанка, новотроїчани; новотроїцький
Новоукраїнка	—    - новоукраїнець, новоукраїнка, новоукраїнці; новоукраїнський
Носівка	—    - носовець, носівка, носівці; носівчанин, носівчанка, носівчани; носівський
Обухів	—    - обуховець, обухівка, обухівці; обухівчанин, обухівчанка, обухівчани; обухівсьюнй
Овруч	—    - овручанин, овручанка, овручани; овруцький
Одеса	—    - одесит, одеситка, одесити; одеський
Олександрівка	—    - олександровець, олександрівка, олександрівці; олександрівський
Олександрія	—    - олександрієць, олександрійка, олександрійці; олександрійський
Олексієво-Дружківка	—    олексієво-дружковець, олексієво-дружківка, олексієво-дружківці; олексієво-дружківчанин, олексієво-дружківчанка, олексієво-дружків-чани; олексієво-дружківський
Ольгинка	—    - ольгинець, ольгинка, ольгинці; ольгинчанин, ольгинчанка, ольгинчани; ольгинський
Опішня	—    - опішнянин, опішнянка, опішняни; опішнянський
Орджонікідзе	—    орджонікідзевець, орджонікідзевка, орджонікідзевці; орджонікідзевський
Ореанда	—    ореандинець, ореандинка, ореандинці; ореандинський
Оржиця	—    оржичанин, оржичанка, оржичани; оржицький
Остер	—    остерчанин. остерчанка, остерчани; остерець, остерка, остерці; остерський
Острог	—    острожанин, острожанка, острожани; острозький
Охтирка	— охтирець, охтирка, охтирці; охтирчанин, ох-тирчанка, охтирчани; охтирський
Очаків	— очаковець, очаківка, очаківці; очаківський
Очеретине	— очеретинець, очеретинка, очеретинці; очере­тяний, очеретянка, очеретянці; очеретян-ський
Павлівка	— павловець, павлівка, павлівці; павлівський
Павлоград	— павлоградець, павлоградка, павлофадці; пав­лоградський
Пантаївка	— пантаєвець, пантаївка, пантаївці; пантаївча-нин, пантаївчанка, пантаївчани: пантаївський
Первомайськ	— первомаєць, первомайка, первомайці; перво-майський
Перевальськ	— перевалець, перевалька, перевальці; переваль-ський
Перемишль	— перемишлянин, перемишлянка, перемишляни; перемишльський
Перемишляни	— перемишлянець, перемишлянка, перемиш-лянці; перемишлянський
Перегин	— перегинець, перегинка, перегинці; перегин-ський
Переяслав-Хмельницький	— переяслав-хмельничанин,  переяслав-хмель-ничанка, переяслав-хмельничани; переяслав-хмельницький
Першотравневе	— першотравневець, першотравневка, першо-травневці; першотравневський       ;
Петрове	— петровець, петровка, петровці; петровчанин, петровчанка, петровчани; петровський
Петрівка	— петрівчанин, петрівчанка, петрівчани; петрів-ський
Пирятин	— пирятинець, пирятинка, пирятинці; пирятин-ський
Писарівка	— писарівчанин, писарівчанка, писарівчанин; писарівський
Підгайці	— підгайчанин, підгайчанка, підгайчани; підгай-ський
Пісківка	— пісків'янин, пісків'янка, пісків'яни; пісківський
Покотилівка	— покотиловець, покотилівка, покотилівці; по-котилівчанин, покотилівчанка, покотилівча-ни; покотилівський
Покровське	— покровчанин, покровчанка. покровчани; по-кровський
Полтава	— полтавчанин, полтавчанка, полтавчани; пол­тавець, полтавка, полтавці; полтавський
Поляна	— полянець, полянка, полянці; полянин, полян­ка, поляни; полянський
Полянка	— полянець, полянка, полянці; полянчанин, по-лянчанка, полянчани; полянський
Попасна	— попаснянець, попаснянка, попаснянці; по-паснянин, попаснянка, попасняни; попас-нянський
Попівка	— попівець, полівка, попівці; попівчанин, по-півчанка, попівчани; попівський
Почаїв	— почаєвець, почаївка, почаївці; почаївський
Прилуки	— прилучець, прилучка, прилучці; прилучанин, прилучанка, прилучани; прилуцький
Пришиб	— пришибець, пришибка, прицшбці; пришибча-нин, пришибчанка, пришибчани; пришиб-ський
Путивль	— путивлянин, путивлянка, путивляни (путив-лянці); путивльський
П'ятихатки	— п'ятихатець, п'ятихатка, п'ятихатці; п'яти-хатський
Рава-Руська	— рава-русець, рава-руска, рава-русці; рава-ру-ський
Радехів	— радехівець, радехівка, радехівці; радехівчанин, радехівчанка, радехівчани; радехівський
Радомишль	— радомишлянин, радомишлянка, радомишля-ни (радомишлянці); радомишльський
Рахів	— рахівчанин, рахівчанка, рахівчани; рахівський
Ржищів	— ржищевець, ржищівка, ржищівці; ржищівча-нин, ржищівчанка, ржищівчани; ржищів-ський
Рівне	— рівненець, рівненка, рівненці; рівняний, рів-нянка, рівняни; рівненський
Рогатин	— рогатинець, рогатинка, рогатинці; рогатин-ський
Роздол	— роздолець, роздолка, роздольні; роздольський
Ромни	— роменець, роменка, роменці; роменчанин, ро-менчанка, роменчани; роменський
Рубіжне	— рубіжнянин, рубіжнянка, рубіжняни; рубіж-ненець, рубіжненка, рубіжненці; рубіжнен-ський
Ружин	— ружинець, ружинка, ружинці; ружинянин, ру-жинянка, ружиняни; ружинський
Руська Поляна	— руськополянець, руськополянка, руськопо-лянці; руськополянин, руськополянка, русь-кополяни; руськополянський
Саки	— сакчанин, сакчанка, сакчани; сакський
Самбір	—    самбірець, самбірка, самбірці; самбірчанин, самбірчанка, самбірчани; самбірський
Свалява	свалявець, свалявка, свалявці; свалявчанин, свалявчанка, свалявчани; свалявський
Сватове	—    сватовець, сватівка, сватівці; сватівчанин, сватівчанка, сватівчани; сватівський
Свердловськ	—    свердловець, свердловка, свердловці, свердловчанин,  свердловчанка,  сверддовчани; свердловський
Севастополь	—    севастополець, севастополька, севастопольці севастопольський;
Сєвередонецьк	—    сєверодончанин, сєверодончанка, сєверодончани; Сєвєродонецький
Сиваське	—    сивашець, сивашка, сивасці; сиваський
Сіверськ	—    сіверянин, сіверянка, сіверяни; сіверчанин, сіверчанка, сіверчани; сіверський
Сімферополь	—    сімферополець, сімферополька, сімферопольці; сімферопольський
Складовськ	—    скадовчанин, скадовчанка, скадовчани; ска-довський
Сквира	—    сквирець, сквирка, сквирці; сквирянин, скви-рянка, сквиряни; сквирський
Сколе	—    сколовець, сколівка, сколівці; сколівський
Славське	—    - славчанин, славчанка, славчани; славський
Славута	—    - славутець, славутка, славутці; славутянин, славутянка, славутяни; славутський
Славутич	—    - славутичанин, славугичанка, славутичани; славутицький
Слобідка	—    слобідець, слобідка, слобідці; слобідчанин, слобідчанка, слобідчани; слобідський
Слов’яногорськ	—    - слов'яногорець, слов'яногірка, слов'яногірці; слов'яногірський
Слов’яносербінськ	—    - слов'яносербець, слов'яносербка, слов'яно-сербці; слов'яносербський
Слов’янськ	—    - слов'янець, слов'янка, слов'яни; слов'янча-нин, слов'янчанка, слов'янчанин; слов'ян­ський
Сміла	—    - смілянець, смілянка, смілянці; смілянин, смі-лянка, сміляни; смілянський
Сніжне	—    - сніжнянець, сніжнянка, сніжнянці; сніжнян-ський
Совєтське	—    - совєтчанин, совєтчанка, совєтчани; совєг-ський
Солотвин	—    солотвинець, солотвинка. солотвинці; солот-винський
Сосниця	—    сосничанин, сосничанка, сосничани; сосницький
Софіївка	—    софієвець, софіївка, софіївці; софіївчанин, софіївчанка, софіївчани; сорфіївський
Станично-Луганське	—    станично-луганець, станично-луганка, ста-нично-луганці; станично-луганчанин, ста-нично-луганчанка, станично-луганчани; ста­нично-луганський
Стара Вижівка	—    старовижівець, старовижівка, старовижівці; старовижівчанин, старовижівчанка, старовижівчани; старовижівський
Стара Ушиця	—    староушинець, староушинка, староушинці; староушицький
Старий Самбір	—    старосамборець, старосамбірка, старосамбірці; старосамбірчанин,   старосамбірчанка, старосамбірчани; старосамбірський
Старобільськ	—    старобілець, старобілька, старобільці; старо-більчанин, старобільчанка, старобільчани; старобільський
Стаханов	—    стахановчанин, стахановчанка, стахановчани; стахановський
Стрий	—    стриєць, стрийка, стрийці; стрийський
Суми	—    сумчанин, сумчанка, сумчани; сумський
Тальне	—    тальновець, тальнівка, тальнівці; тальнянин, тальнянка, тальняни; тальнівський
Тараща	—    таращанин, таратайка, таращанці; таращанський
Тарасівка	—    тарасовець, тарасівка, тарасівці; тарасівчанин, тарасівчанка, тарасівчани; тарасівський
Теплодар	—    теплодарець, теплодарка, теплодарці; теплодарський
Терни	—    терновець, тернівка, тернівці; тернівчанин, тернівчанка, тернівчани; тернівський
Тернівка	—    терновець, тернівка, тернівці; тернівчанин, тернівчанка, тернівчани; тернівський
Тернопіль	—    тернопілець, тернопілька, тернопільці; тернопільчанин, тернопільчанка, тернопільчани; тернопільський
Тисмениця	—    тисменчанин, тисменчанка, тисменчани; тисменицький
Тлумач	—    тлумачанин, тлумачанка, тлумачани; тлумацький
Томашпіль	—    томашпілець, томашпілька, томашпільці; томашпільський
Торез	—    торезець, торезка, торезці; торезький
Торчин	— торчинець, торчинка, торчинщ; торчинянин, торчинянка, торчиняни; торчинський
Троїцьке	— троїчанин, троїчанка, троїчани; троїцький
Тростянець	— тростянчанин, тростянчанка, тростянчани; тростянецький
Трускавець	— трускавчанин, трускавчанка, трускавчани; трускавецький
Тульчин	— тульчинець, тульчинка, тульчинці; тульчин­ський
Тур'ї-Ремети	— тур'ї-реметець, тур'ї-реметка, тур'ї-реметці; тур'ї-реметівський
Турка	— турчанин, турчанка, турчани; турський
Ужгород	— ужгородець, ужгородка, ужгородці; ужгород­ський
Українка	— українчанин, українчанка, українчани; укра­їнський
Українськ	— українчанин, українчанка, українчани; укра­їнський
Уланів	— улановець, уланівка, уланівці; уланівчанин, уланівчанка, уланівчани; уланівський
Ульянівка	— ульяновець, ульянівка, ульянівці; ульянівча-нин, ульянівчанка, ульянівчани; ульянівський
Умань	— уманець, уманка, уманці; уманчанин, уман-чанка, уманчани; уманський
Устилуг	— устилужець, устилужка, устилузці; устилужа-нин, устилужанка, устилужани; устилузький
Устинівка	— устинівчанин, устинівчанка, устинівчани; ус-тинівський
Утківка	— утковець, утківка, утківці; утківчанин, утків-чанка, утківчани; утківський
Фастів	— фастовець, фастівка, фастівці; фастівський
Феодосія	— феодосієць, феодосійка, феодосійці; феодосійський
Форос	— форосець, фороска, форосці; фороський
Фрунзе	— фрунзенець, фрунзенка, фрунзенці; фрунзенський
Харків	— харків'янин, харків'янка, харків'яни; харківський
Харцизьк	— харцизянин, харцизянка, харцизяни; харцизь-кий
Херсон	— херсонець, херсонка, херсонці; херсонський
Хмельницький	— хмельничанин, хмельничанка, хмельничани; хмельницький
Хмільник	— хмільничанин, хмільничанка, хмільничани; хмільниківський
Ходорів	— ходоровець, ходорівка, ходорівці; ходорівча-нин, ходорівчанка, ходорівчани; ходорівський
Холми	— холминець, холминка, холминці; холмича-нин, холмичанка, холмичани; холминський
Хотин	— хотинець, хотинка, хотинці; хотинський
Хотінь	— хотінець, хотінка, хотінці; хотінський
Христинівка	— христиновець,   христинівка,   христинівці; христинівчанин, христинівчанка, христинів-чанці; христинівський
Хуст	— хустянин, хустянка, хустяни; хустинський
Царичанка	— царичанець, царичанка, царичанці; царичан-ський
Цюрулинськ	— цюрупинець, цюрупинка, цюрупинці; цюру-пинчанин, цюрупинчанка, цюрупинчани; цю-рупинський
Чапаеве	— чапаєвець, чапаївка, чапаївці; чапайчанин, ча-пайчанка, чапайчани; чапаївський
Чаплинка	— чаплинець, чаплинка, чаплинці; чаплинча-нин, чаплинчанка, чаплинчани; чаплинський
Червоне	— червонянин, червонянка, червоняни; черво-нянський
Червоноармійськ	— червоноармійчанин, червоноармійчанка, чер-воноармійчани; червоноармійський
Черкаси	— черкасець, черкаска, черкасці; черкащанин, черкащанка, черкащани; черкаський
Чернівці	— чернівчанин, чернівчанка, чернівчани; черні­вецький
Чернігів	— чернігівець, чернігівка, чернігівці; чернігівча-нин, чернігівчаика, чернігівчани; чернігів­ський
Чигирин	— чигиринець, чигиринка, чигиринці; чигирин­ський
Чоп	— чоплянин, чоплянка, чопляни; чопський
Чоповичі	— чоповичанин, чоповичанка, чоповичани; чо-повицький
Чорнобай	— чорнобаєць, чорнобайка, чорнобайці; чорно-баєвець, чорнобаївка, чорнобаївці; чорнобай-ський
Чорнобиль	— чорнобилець, чорнобилька, чорнобильці; чор­нобильський
Чорноморське	— чорноморець, чорноморка, чорноморці; чор-номорчанин, чорноморчанка, чорноморчани; чорноморський
Чортків	— чортковець, чортківка, чортківці; чортківча-нин, чортківчанка, чортківчани; чортківський
Чугуїв	—    чугуєвець, чугуївка, чугуївці; чугуївчанин, чугуївчанка, чугуївчани; чугуївський
Чуднів	чуднівчанин, чуднівчанка, чуднівчани; чуднівський
Шабельківка	—    шабельковець, шабельківка, шабельківці; шабельківський
Шаргород	—    шаргородець, шаргородка, шаргородці; шаргородський
Шахтарськ	—    шахтарець, шахтарка, шахтарці; шахтарчанин, шахтарчанка, шахтарчани; шахтарський
Шевченкове	—    шевченковець, шевченківка, шевченківці; шевченківчанин, шевченківчанка, шевченківчани; шевченківський
Широке	—    широківчанин, широківчанка, широківчани; широковець, широківка, широківці; широківський
Шпола	—    шполянець, шполянка, шполянці; шполянин, шполянка, шполяни; шполянський
Шумське	—    шумчанин, шумчанка, шумчани; шумський
Щолкіне	—    щолкінець, щолкінка, щолкінці; щолкінський
Щорс	—    щорсовець, щорсівка, щорсівці; щорсівський
Южноукраїнськ	—    южноукраїнець, южноукраїнка, южноукраїнці; южноукраїнський
Юр'ївка	—    юр'ївець, юр'ївка, юр'ївці; юр'ївчанин, юр'ївчанка, юр'ївчани; юр'ївський
Яблунець	—    яблунчанин, яблунчанка, яблунчани; яблунецький
Яблунів	—    яблуновець, яблунівка, яблунівці; яблунівчанин, яблунівчанка, яблунівчани; яблунівський
Яворів	—    яворовець, яворівка, яворівці; яворівчанин, яворівчанка, яворівчани; яворівський
Яготин	—    яготинець, яготинка, яготинці; яготинський
Ялта	—    ялтинець, ялтинка, ялтинці; ялтинський
Ямпіль	—    ямполець, ямпілька, ямпільці; ямпільчанин, ямпільчанка, ямпільчани; ямпільський
Яремча	—    яремчанин, яремчанка, яремчани; яремчанський
Ясинівка	—    ясиновець, ясинівка, ясинівці; ясинівський
Ясинувата	—    ясинуватець, ясинуватка, ясинуватці; ясинуватський
Ясна Поляна	—    яснополянець, яснополянка, яснополянці; яснополянин, яснополяни; яснополянський
Ясногірка	—    ясногорець, ясногорка, ясногірці; ясногорський
Яхнівці	—    яхнівчанин, яхнівчанка, яхнівчани; яхнівецький

Готуємося до ЗНО з української літератури. Виконайте тестові завдання, скориставшись цим QR кодом
 

Для групи "10 клас"

https://learningapps.org/join/qgkuedma

Зразок розбору ліричного твору для 8-11-х класів.

Ти зрікся мови рідної

Ти зрікся мови рідної. Тобі

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі

Від доторку твого зів’яне!

Ти зрікся мови рідної. Заріс

Твій шлях і зник у безіменнім зіллі…

Не маєш ти на похороні сліз,

Не маєш пісні на весіллі!

Ти зрікся мови рідної. Твій дух

На милицях жадає танцювати.

Від ласк твоїх закаменіє друг

І посивіє рідна мати.

Ти зрікся мови рідної. Віки

Ти йтимеш темний, як сльота осіння.

Від погляду твого серця й зірки

Обернуться в сліпе каміння.

Ти зрікся мови рідної. Ганьба

Тебе зустріне на шляху вузькому…

Впаде на тебе, наче сніг, журба –

Її не понесеш нікому!

Ти зрікся мови рідної. Нема

Тепер у тебе роду, ні народу.

Чужинця шани ждатимеш дарма –

В твій слід він кине сміх-погорду!

Ти зрікся мови рідної…(Д.Павличко).

1.    Настрій: сумний.

2.    Тема: гнівне звернення до людей, які зрікаються своєї мови, і зображення покари, що на них чекає в майбутньому.

Ідея: осуд тих людей, які зрікаються найціннішого духовного скарбу – мови.

3.    Жанр: вірш; вид лірики: громадянська.

4.    Поетичні образи та картини: образ людини-зрадника та відступника, що без мови втрачає свою духовну сутність.

5.    Тропи: прості (епітети: мова рідна, зелена гілка, сліпе каміння, шлях вузький; порівняння («…ти йтимеш темний, як сльота осіння», «впаде на тебе, наче сніг, журба»; складні (метафора (персоніфікація): земля родити перестане, серця й зірки обернуться в каміння, впаде журба, дух на милицях жадає танцювати).

6.    Особливості віршування:

рима: чергування чоловічої та жіночої рим;

римування: перехресне (абаб);

віршовий розмір: п’ятистопний ямб.

7.    Строфіка: катрен (чотиривірш).

8.    Поетичні фігури: інверсія («Заріс твій шлях…», «Від ласк твоїх закаменіє друг і посивіє рідна мати»); анафора («Ти зрікся мови рідної»); асиндетон («Не маєш ти на похороні сліз, не маєш пісні на весіллі»).

9.    Фонічні засоби: алітерація (повторення приголосного звука зу першій та другій строфах: «Ти зрікся мови рідної. Заріс твій шлях і зник у безіменнім зіллі»); асонанс (повторення голосного звука у в п’ятій строфі: «Ганьба тебе зустріне на шляху вузькому…Впаде на тебе, наче сніг, журба – її не понесеш нікому»). Дані засоби використані з метою посилення інтонаційної виразності твору.

Зразок розбору ліричного твору для 7-го класу.

Вечірня година

Уже скотилось із неба сонце,

Заглянув місяць в моє віконце.

Вже засвітились у небі зорі,

Усе заснуло, заснуло й горе.

Вийду в садочок та погуляю,

При місяченьку та й заспіваю.

Як же тут гарно, як же тут тихо,

В таку годину забудеш лихо!

Кругом садочки, біленькі хати,

І соловейка в гаю чувати.

Ой, чи так красно в якій країні,

Як тут, на нашій рідній Волині!

Ніч обгорнула біленькі хати,

Немов маленьких діточок мати,

Вітрець весняний тихенько дише,

Немов діток тих до сну колише (Леся Українка).

1.  Настрій: веселий, бадьорий.

2.  Тема: зображення краси українського села в місячну, зоряну ніч.

Ідея: уславлення рідного краю – Волині, краса якого – неповторна.

3.  Жанр лірики: вірш; вид лірики: пейзажна.

4.  Поетичні образи та картини: у вірші постають картини українського села з білими хатками, пишними садками. Дані картини вимальовуються за допомогою поетичних зорових образів сонця, місяця, зір, слухових – соловейка, вітру.

5.  Тропи: біленькі хатки, рідна Волинь, вітрець весняний; порівняння: «Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати»; метафора: сонце скотилось, заглянув місяць, заснуло горе, вітрець дише.

Учні 8-11-х класів, здійснюючи аналіз поезії за вищезазначеними пунктами алгоритму, виконують додаткові завдання, з’ясовуючи:

1.  Особливості віршування (метрику):

а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);

б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);

в) віршовий розмір ( а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест).

2.  Особливості строфічної будови.

(Різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).

3.  Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).

4.  Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик).

10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.

( Художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).

 Наближається Різдво...

 

Різдво – це день народження Ісуса Христа. Євангеліє розповідає, що Марія (мати Ісуса) та Йосип, її чоловік, прийшли до Віфлеєму, бо там мав відбуватися перепис населення. Оскільки у місто прибуло багато людей, їхній сім’ї місця не знайшлося. Марії та Йосипові довелося ночувати у стайні поряд зі свійськими тваринами. Там і народився Ісус.
Ангел спустився на землю і повідомив пастухам про народження Сина Божого, і вони прийшли йому вклонитися. Згодом на небі запалала Віфлеємська зірка, сповістивши усім людям про народження Царя. Саме вона вказала шлях мудрецям, які теж прийшли поклонитися Ісусові. Вони принесли немовляті золото – символ царської влади, ладан – символ Божої волі та миро – символ долі пророка.

 Перед Різдвом ще є Святий вечір. 6 січня наші прадіди нічого не їли увесь день, чекали сходження зірки, яка повідомить про народження Христа. Звісно, зараз можна не дотримуватися такого жорсткого посту. Потім сідали до столу. У жодному разі не можна було спізнюватися, цей вечір проводили зі своєю родиною. Спершу запалювали свічку і читали молитву, а господар першим вітав гостей чи сім’ю за столом. На столі традиційно було12 пісних страв. Найголовнішою стравою є кутя. Універсального її рецепту немає, кутю готують по-різному не лише у кожному регіоні, але й у кожній родині. Основою для святкової страви є пшенична каша, мак, родзинки, горіхи.

 Щодо інших 11 страв, то чіткого переліку теж нема. Головна вимога – страви мають бути пісні, тобто приготовані без м’ясних і молочних продуктів. Традиційними на столі є узвар із сушених фруктів та пампушки.

 На Святвечір треба ставити дідух. Це сніп із колосків жита чи пшениці. Раніше його робили з того, що зібрали наприкінці жнив. Він – перший символ зимових свят (насамперед релігійних – Різдва, Водохреща). Дідух символізує врожай та багатство, а ще є нагадуванням про язичницькі вірування предків – він є символом бога Коляди. Його ставили на покуті (куток в українській хаті, розміщений по діагоналі від печі). Зараз дідух можна ставити на стіл. 

 

 Від 6 січня і до Водохреща, тобто 19 січня, можна колядувати. Раніше колядували усі: і маленькі, і дорослі. За звичаєм для колядок потрібно мінімум троє людей. Серед них має бути звіздар – той, хто носить зірку (символ тієї, яка сповістила про народження Ісуса), дзвонар – той, хто дзвонить у дзвіночок (може бути і маленьким) та міхоноша – той, хто носить міх, у кому є все те, що накидали господарі колядникам. 

 

Є багато версій написання слова «Святвечір».

  Ось що про це кажуть мовознавці.

Олександр Пономарів:

Як писати: Святвечір чи Свят-вечір? Однослівну назву, що походить від словосполуки Святий вечір, потрібно писати разом: Святвечір, і з великої літери.

Катерина Городенська:

Як не дивно, але в написанні однослівної назви вечора напередодні Різдва, або Святого вечора, досі спостерігаємо плутанину: у тлумачному Словнику української мови її подано як абревіатуру святвечір, співвідносну зі словосполученням святий вечір, в «Українському правописі» та орфографічних словниках української мови – як складний іменник свят-вечір, що пишеться через дефіс. Непослідовність у передаванні цієї назви відбиває і мова художніх творів. У мовній практиці двох останніх десятиріч переважає написання однослівної назви цього вечора разом і до того ж нерідко – з великої літери. І це цілком логічно, бо вона є абревіатурою, утвореною зі скороченої прикметникової основи свят- та іменника вечір. Отже, однослівну назву, співвідносну зі словосполученням Святий вечір, потрібно писати разом і з великої літери, тобто Святвечір.