Грудневі свята

Ось і прийшов до нас останній місяць року  - грудень. У давньоруські часи початок зимового літочислення йменувався «студнем». Щоправда, поруч співіснувала й інша назва — «груднь» і означала «нерівний, покритий грудками шлях». Разом з тим в активному вжиткові співіснувало чимало діалектних означень. Серед них найбільш відомі — «лютень», «хмурень», «стужайло», «студений», «мостовик» тощо. На західноукраїнських землях була в ужиткові ще одна назва — «трусим».

Грудень традиційно закінчує календарний рік, наповнений святами. Услід за Катериною, Андрієм і Наумом приходять Варвари, Сави та Миколи. Усі три свята — Варвари, Сави та Миколи — називали Миколаєвими святами.

17 грудня — Варвара — покровителька гірників і жінок

Святу Варвару вважають покровителькою гірників усього світу та жінок. До неї звертаються у молитвах про одужання тяжкохворих. Саме тому в Україні День святої Варвари (17 грудня) святкували лише жінки. На це свято дівчата готували вареники з маком чи сиром. З-поміж них обов'язково мали бути “пірхуни” — вареники, начинені борошном. Звареними варениками частували хлопців, уважно стежачи. кому саме попаде “пірхун”. Невдаху, який витяг такого вареника, довгий час так і дражнили — “пірхун”.Також у День святої Варвари дівчата ворожили на долю. У цей день вони йшли в сад, ламали гілку вишні та ставили її у воду. Якщо на Різдво гілочки зацвітали, то це віщувало шлюб цього року. Якщо ж ні — сидіти в дівках.

18 грудня — Сава — батько зимового Миколи

На Сави жінки збиралися в рукодільницькі гурти, бо прийшла пора “і савити, і варварити, і куделю кучматити”. Хто ж не працював, то казали: “Савила та варварила і сорочки собі не справила; Сави і Варвари на мені сорочку обірвали”...

“Бідному Савці нема долі ані на печі, ані на лавці. Сава приїхав на білих санках. Сави дні прибавили. Сава мостить, а Микола гвоздить. Савка бідний, Микола багатий. Сава — батько зимового Миколи. Варвара ночі увірвала, а Сава день доточив…” — такі, зокрема, приказки побутували на свято Сави.

19 грудня — Святий Миколай, подарунки діставай.

Вважається, що перші згадки про Миколая, як і традиції святкування, розповсюдились по світу завдяки німцям. Візантійська принцеса Феофано, дружина германського князя Оттона ІІ, розповіла місцевим жителям про святого і вже в 11 столітті вся Європа знала про його добрі діла і ще добріше серце.

 Німці напередодні Дня вшанування святого Миколая зазвичай дарували дітям теплий одяг (зима, все ж таки). Згодом, аби малята вірили в чудеса, батьки почали робити це таємно. Далі подарунки урізноманітнились ласощами, шкільним приладдям, іграшками. І так це свято дійшло й до наших часів. 

 Імовірно, саме з німецьких земель свято Миколая дійшло і до нас. Кажуть, що українці почали відзначати його у 1088-1089 роках завдяки князю Всеволоду Ярославовичу. А на думку українського історика Михайла Брайчевського, князь Аскольд отримав при хрещенні саме ім'я Микола. Над його могилою княгиня Ольга збудувала храм святого Миколая.   

Цікаво, що хоч Миколай і був греком, його вшановують і православні, і католики, і, навіть, мусульмани та язичники. А дехто порівнює християнського святого з грецьким Посейдоном чи римським Нептуном.

На відміну від весняного (22 травня), зимового Миколая відзначали особливо урочисто. Вважалося, що він захисник усіх бідних і знедолених. Та найбільше його пошановували діти, для яких він був почесним охоронцем. Навіть існує легенда про те, як Миколай рятував дітей серед моря.

Традиційно в Україні, особливо у західних областях, до цього дня готували обрядодійства, пов'язані зі святим Миколаєм. Увечері хтось найповажніший з родини, переважно дідусь, перевдягався на вулиці в “доброго Миколая”, заходив до оселі з подарунками, які батьки, знаючи про дитячі забаганки, готували заздалегідь. Вручаючи кожному окремо гостинець, святий Миколай згадував все те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити “діда Миколая, який знає про все”. Це був вельми дієвий виховний момент. 

Особливою повагою в народі користувалася ікона Миколи Чудотворця. Вона була майже в кожній оселі, оскільки, як уже мовилося, він захищав усіх бідних і знедолених. 

Напередодні випікали особливий вид печива – “миколайчики”. Разом з іншими гостинцями й різочкою як пересторогою від злих вчинків їх клали дітям уночі під подушку. Звичай обдарування на Миколи зберігся і нині.

Запам`ятай наголос у словах

Готуємося до ЗНО . 

Рід незмінюваних іменників визначається за такими правилами:

Загальні назви:

1) назви осіб мають рід відповідно до статі: мсьє, денді — чоловічий рід; мадам, леді, пані — жіночий;

2) назви тварин мають, як правило, чоловічий рід (крім випадків, коли в тексті є вказівка на стать тварини: Шимпанзе Мері з’їла банан): кенгуру, поні, шимпанзе, колібрі, але цеце (муха), івасі (риба) — іменники жіночого роду (Детальніше винятки нижче в таблиці);

3) іменники — назви неістот належать до середнього роду: боа, кашне, шосе, галіфе, але авеню (вулиця), пуштý, урдý (мова), кольрабі (капуста) — іменники жіночого роду; сироко, торнадо (вітер) — іменники чоловічого роду (Детальніше винятки нижче в таблиці);

Увага! Іменник «пальто» відмінюється і належить до середнього роду.

Рід незмінюваних іншомовних слів (загальні назви) в прикладах:

Чоловічий рід

1) назви осіб аташе (консультант-дипломат) імпресаріо (організатор концертів) конферансьє (артист, що веде концерт) кутюр’є (розробляє моделі одягу) маестро месьє (звертання) папараці (світський фотохронікер) портьє (швейцар у готелі) рантьє (живе за рахунок доходів від акцій) рефері (суддя спортивних змагань) тифозі (спорт. уболівальник в Італії) тореро (учасник бою биків) шансоньє (фран. естрадний співак) япі (кар’єрист у США)

3) назви тварин та птахів ара (арара) гризлі динго жако зебу ему какаду коала маго поні сапажу фламінго шимпанзе

4) назви сортіввинограду арараті арені бахтіорі джині каберне 5) назви страв барбекю (різновид шашлику) сулугуні (сир) 6) інші назви бенді (хокей з м'ячем) кабукі (театр) кантрі (стиль у музиці) шимі (танець) багі (гоночне авто)

2) назви вітрів грего  майстро  памперо  солано  сироко  торнадо

Жіночий рід

1) назви риб турамі івасі путасу фугу

2) мови бенталі гінді комі

3) інші назви альма-матер (назва ВНЗ) авеню бере (груша)

боржомі (вода) кольрабі(капуста) салямі (ковбаса) бері-бері (хвороба) страдиварі (скрипка)

цеце (муха) капітель (верхня частина колони) інженю (акторка, що грає ролі наївних дівчат)

Середній рід

1) назви рослин авокадо алоє каланхоє манго сорго

2) назви страв безе глясе рагу канале мате

суфле соте фрикасе філе

3) музичні терміни адажіо алегро інтермецо капричіо стакато

4) предмети людського вбрання галіфе кашне кімоно сабо сарі

5) інші назви амплуа бароко ватерполо есе джерсі жалюзі каное

кашпо плісе прес-пап’є ралі ранчо сіті цунамі

Примітка. Деякі невідмінювані іменники також можуть належати до 2 родів:

загадковий візаві і загадкова візаві

ваш протеже і ваша протеже

дивакуватий хіпі і дивакувата хіпі

співучий колібрі і співуча колібрі

визнана есперанто і визнане есперанто (штучна мова)

запальний або запальне па-де-де, па-де-труа, сиртакі (назви танців)

міцний або міцне бренді

один або одне екю, ескудо (назви грошових одиниць).

Рід частини невідмінюваних іменників може залежати від значення цих іменників:

прудка ківі (пташка) і зелене ківі (тропічне дерево та плід з нього) велетенський боа (удав) і гарне боа (жіночий шарф з хутра або пір’я) чудовий або чудова бієнале (фестиваль, виставка) сухе або сухий кеш’ю (тропічне дерево; плід цього дерева) смачний або смачне каберне, аліготе (назви сортів винограду та відповідних вин) прекрасне контральто, сопрано (голос) і відома контральто, сопрано (співачка).

Іменник «альпака» може належати до трьох родів: у значенні тварина - до чоловічого та жіночого роду, шерсть із цієї тварини - до середнього роду.

Власні назви мають рід відповідно до роду загальної назви: Туапсе — місто (середній рід); «Юманіте» — газета (жіночий рід); Міссурі — річка (жіночий рід); Кюсю — острів (чоловічий рід);

Розподіл невідмінюваних географічних назв між родами регулюється родовою належністю географічних номенклатурних слів (місто, село, хутір, озеро, ріка, країна, острів, півострів, республіка тощо): середній рід — місто Сочі, місто Тбілісі, місто Баку, місто Карші; жіночий рід — станція Тбілісі, станція Баку, станція Карші; чоловічий рід — чудовий курорт Сочі, морський порт Баку; далекий острів Борнео; вся республіка Перу, чудова гора Ай-Петрі.

У складноскорочених іменниках, утворених із перших букв або звуків, рід визначається за родом головного слова словосполучення: ГЕС — гідроелектростанція (жіночий рід), СКБ — спеціальне конструкторське бюро (середній рід).

9 листопада - День української писемності та мови 

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст. Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі.

9 листопада наша країна вже сімнадцятий рік поспіль писатиме Всеукраїнський радіодиктант національної єдності! Запрошую всіх долучитися до цієї патріотичної акції.

Вибачаюсь чи прошу вибачити

 Чи припустима в українській мові така форма слова — вибачаюсь? З цього приводу існує дві протилежні думки. Такі мовознавці, як Б. Антоненко-Давидович, Б. Рогоза, М. Волощак, Є. Чак, вважають це слово неприпустимим у літературній мові, аргументуючи це тим, що частка 

“-ся” виражає зворотність дії, а отже, кажучи “я вибачаюсь”, людина нібито вибачає сама себе. Пропонується говорити: пробачте мені, вибачте, перепрошую, даруйте. Проте існує думка іншого поважного мовознавця і дослідника, С. Караванського, який зауважує, що частка “-ся”далеко не завжди  означає “себе” (наприклад, у словах “сміюся”, “боюся” тощо). До того ж слово “вибачатись” — це скорочена форма від ширшого звороту вибачатися перед кимось (який є цілком літературним). У процесі спілкування форму я вибачаюсь перед вами мовці стали вживати скорочено: я вибачаюсь.

Які слова обрати, щоб попросити вибачення, це вже особиста справа кожного. Головне, щоб вони були щирі!

 Конкурс "Соняшник-учитель"

Творче об’єднання «Соняшник» пропонує VIIІ конкурс «Соняшник–учитель»–2017 для вчителів і викладачів української мови та літератури, українознавства, початкових класів.

Конкурс відбудеться 25 жовтня 2017 року з 15.00 до 15.30.

Метою цього конкурсу є розширення обріїв фахової підготовки вчителів-україністів, можливість побачити себе в широкому професійному колі. Участь у цьому конкурсі та подальше його обговорення сприятимуть створенню неформального простору для фахового спілкування вчителів української мови, літератури, українознавства, початкових класів.
Участь у конкурсі безкоштовна.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 14.09. 2017 № 1/9-495 «Про проведення VІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка», 10 жовтня у КЗ Липоводолинська спеціалізована школа I-III ступенів  стартує I етап VІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

Орієнтовні завдання.

5 клас

Виконайте  завдання. «Садок вишневий коло хати», «Вітер з гаєм розмовляє», «Реве та стогне Дніпр широкий» – твори Т.Шевченка, наповнені розмаїтими описами краси природи.
Напишіть невеликий твір-опис у художньому стилі на тему «Світ краси природи у творчості Т.Шевченка» за мотивами вивчених творів.
Обсяг – до 1 сторінки.

6 клас

1. Допитливий, вразливий, цікавий до всього маленький Тарас Шевченко не вдовольнявся звичайними забавками своїх однолітків. Його вабив довколишній світ, у якому стільки незрозумілого, загадкового і дивного. Хлопчик виростав мовчазний, завжди замислений. Ніколи не тримався хати, а все бував десь на природі… Одного разу навіть ходив шукати залізних стовпів, що десь підпирають на обрії небо…

У жанрі оповідання складіть розповідь про те, як маленький Тарасик ходив шукати залізні стовпи, що підпирають на обрії небо.
Обсяг – до 1,5 сторінки.

7 клас
І. Дайте коротку відповідь на запитання.
1. У якому році народився Т. Шевченко?
2. Назвіть ім'я професора Академії мистецтв, художника, який відіграв велику роль у визволенні Т.Шевченка з неволі.
3. Скільки творів містила перша збірка «Кобзар»?
4. Скільки поезій було в другому виданні цієї книги?
5. Хто автор мелодії «Заповіту»?
6. Як називається гора, де поховано поета?
7. Яка річка протікає біля могили митця? 
8. Про які події з життя Т.Шевченка йде мова? Аргументуйте відповідь.
 Напишіть пейзажний етюд «Стоїть явір над водою...». 
 8 клас
І. Дайте коротку відповідь на запитання.
1. Ім'я скульптора - автора пам'ятника Т. Шевченкові в Харкові.
2. За висловом К. Брюллова, це була «найбільша свиня в торжковських туфлях», але завдяки Т.Шевченку ця особа ввійшла в історію. Назвіть її прізвище.
3. Кому з кобзарів Т. Шевченко надіслав свою збірку «Кобзар» із дарчим надписом?
4. Під час петербурзького періоду в митця було дві мрії. Які?
5. Про які події з життя Т. Шевченка йде мова? Аргументуйте відповідь.
Дніпро, квітень, переправа, «Сон», ІІІ відділ, граф Орлов. 
6. Який матеріал про життя і творчість, діяльність Кобзаря ви розмістили б у рубриці журналу для однокласників «Цікаво знати»?
9 клас
 Напишіть творчу роботу (прозову або вірш), використовуючи поданий початок із Шевченкової поезії: «Світає, край неба палає...». Доберіть заголовок. Використайте відокремлені члени речення.
10 клас 
 Спростуйте або аргументуйте вислів П. Мовчана про Т. Шевченка:
Його творча спадщина – це не історія літератури, а перш за все моральні приписи, звернені до душі, до сумління.
11 клас
 Напишіть твір-роздум «Мій Шевченко». Використайте складні речення різних типів зв'язку, вставні та вставлені конструкції.

ЗНО - 2018

У 2018 РОЦІ ЗНО ПРОЙДЕ З 22 ТРАВНЯ ДО 14 ЛИПНЯ

8 вересня набуває чинності наказ Міністерства освіти і науки України, що регулює проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року.

Відповідно до наказу кожен зареєстрований учасник має право скласти тести щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. Загалом зовнішнє незалежне оцінювання пройде з одинадцяти предметів: українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова.

Випускникам старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох навчальних предметів буде зараховано як результати державної підсумкової атестації. Ці учасники мають обов’язково скласти:

– українську мову і літературу;

– математику або історію України (на вибір учасника);

– ще один предмет з переліку (історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова).

Зміст тестів відповідатиме програмам зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 03.02.2016 № 77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінюванню для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти».

У 2018 році для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з англійської, іспанської, німецької та французької мов буде використано тести двох рівнів складності: рівня В1 і рівня В2. Новацією цих тестів буде також частина «Розуміння мови на слух», яка передбачатиме прослуховування звукових фрагментів і виконання завдань до них.

Випускники старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року, які бажають зарахувати результат зовнішнього незалежного оцінювання з іноземної мови як оцінку за державну підсумкову атестацію та вивчали цю мову на профільному рівні, мають складати відповідний предметний тест рівня В2.

Варто також наголосити на тому, що 2018 року зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури проходитимуть учні (слухачі, студенти) професійно-технічних, вищих навчальних закладів, які в 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту. Таким учасникам результати тестування з цього предмета зараховуватимуться як оцінки за державну підсумкову атестацію за освітній рівень повної загальної середньої освіти.  (  Український центр оцінювання якості освіти)

ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ЗНО – 2017

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА   23 травня

ІСПАНСЬКА МОВА                   25 травня

НІМЕЦЬКА МОВА                    25 травня

ФРАНЦУЗЬКА МОВА              25 травня

АНГЛІЙСЬКА МОВА               29 травня

МАТЕМАТИКА                      31 травня

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ              02 червня

РОСІЙСЬКА МОВА         06 червня

БІОЛОГІЯ                       08 червня

ГЕОГРАФІЯ                  12 червня

ФІЗИКА                           14 червня

ХІМІЯ                               16 червня

Використання варіативної складової робочих навчальних планів                       у 2017/2018 навчальному році з української мови і літератури

          Рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів. Питання введення годин варіативної складової обговорюються на засіданні педагогічної ради і затверджуються наказом по школі.

          Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення методики викладання української мови, диференційованого підходу до визначення мінімальних, достатніх і спеціальних ґрунтовних знань та умінь з української мови. Тому уже в 5-7 класах варто впроваджувати елементи допрофільної підготовки школярів з української мови та літератури і здійснювати за рахунок, по-перше, активного використання варіативної складової Типового навчального плану (тобто шляхом збільшення кількості навчальних годин, які відводяться на вивчення цих предметів), а по-друге, шляхом упровадження в навчальний процес системи додаткової роботи школярів з української мови та літератури у формі введення курсів за вибором та факультативів на диференційованій основі, що дає змогу максимально враховувати індивідуальні розумові особливості учнів та виявити їхні інтереси й нахили до певних предметів з метою профорієнтації.

              У 8-9 класах ступінь використання варіативної складової навчального плану має значно зрости за рахунок упровадження курсів за вибором та факультативів з метою формування готовності учнів до навчання у старшій школі в умовах профілізації.

             Вивчення української мови і літератури як профільних дисциплін філологічної спеціалізації у 10-11 класах неодмінно має супроводжуватися спецкурсами (курсами профільного доповнення). Ці курси сприяють кращому засвоєнню школярами основного курсу української мови, зміцненню навичок аналізу різних мовних явищ, підвищують рівень мовного чуття дітей, форму­ють їхні комунікативні компетенції. Вони покликані поглиблювати філологічну підготовку школярів, роз­ширювати їхню лінгвістичну ерудицію, забезпечувати досконаліше володіння мовою, готувати учнів до кра­щого сприймання наукових курсів у вищій школі. За їхньою допомогою розвиваються творчі здібності учнів, зростає частка самостійної, індивідуальної, ди­ференційованої навчальної роботи, якнайповніше вра­ховуються здібності кожного школяра.

Отже, варіативна складова Типових планів може використовуватися на:

збільшення кількості годин для вивчення української мови і літератури. У такому випадку розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми з української мови чи літератури, передбаченої навчальною програмою, здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, що погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для цього предмета;

запровадження факультативів, курсів за вибором з української мови і літератури;

індивідуальні заняття та консультації з української мови і літератури.

 Курси за вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 чи 70 академічних  годин.

        Програми курсів за вибором і факультативів, схвалених Міністерством освіти і науки України:

Програма факультативного курсу «Стилістика української мови. 10-11 класи» (авт. Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. Лист ІІТЗО від 02.07.2013 №4.1/12-Г-260);

Програма факультативного курсу «Ділове мовлення в медицині». 10-11 кл. (укладач Л.М.Гувайнюк. Лист ІІТЗО від 19.11.2013 № 14.1/12-Г-646);

Програма факультативного курсу «Загальнокультурний контекст вивчення української літератури у 8-9 класах» (укл. З.О.Шевченко. Лист ІІТЗО від 19.11.2013 № 14.1/12-Г-641);

Програма факультативного курсу «Сучасне українське фентезі» (укл.  Н.М.Логвіненко. Лист ІІТЗО від 19.11.2013 № 14.1/12-Г-642);

Навчальна програма курсу за вибором «Лінгвістика. Науково-дослідний аспект» (Національний центр «Мала академія наук України». Лист ІІТЗО від 26.12.2014 № 14.1/12-Г-1884);

Навчальна програма факультативного курсу «Казка як епічний жанр» для  5  класу  загальноосвітніх  навчальних   закладів   (авт. Квітень Є.Д., Ткач А.В. Лист ІІТЗО від 20.03.2015 № 14.1/12-121-Г);

Навчальна програма курсу за вибором «Звичаї і обряди українського народу в контексті художньої літератури» для учнів 8 (9) класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Ткач А.В., Клим Н.М. Лист ІМЗО від 02.11.2015 № 2. 1/12-Г-70);

Навчальна програма курсу за вибором «Літературне краєзнавство» для учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Ткач А.В., Пінтяк Я.І. Лист ІМЗО від 02.11.2015 № 2.1/12-Г-69);

Програма факультативного курсу «Розвиток мовлення. 5-6 кл.» (укл. Горкуненко Є.А., Горкуненко А.А. Лист ІІТЗО від 18.06.2015 № 14.1/12-Г-507);

Програми факультативних курсів з української мови (авт. Береш О.І., Гнаткович Т.Д. Лист ІІТЗО від 06.04.2015 № 14.1/12-Г-214);

Програма курсу за вибором для учнів 8-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів «Аналіз ліричного твору» (авт. Ткач А. Лист МОНУ від 22.12.2016 № 2.1/12/-Г-893);

Програма курсу за вибором для учнів 8(9)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів «Музичний світ поетичного слова»  (авт. Ткач А., Чифурко І. Лист МОНУ від 22.12.2016 № 2.1/12-Г-888).

Посібники, рекомендовані та схвалені Міністерством освіти у науки України до використання в загальноосвітніх навчальних закладах:  

Квітень Є.Д., Ткач А.В. Хрестоматія факультативного курсу «Казка як епічний жанр» для учнів 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів (Лист ІІТЗО від 20.03.2015 № 14.1/12-121-Г);

Ткач А., Гірш Р., Семчук Д. Як навчати розуміти і творити поезію. Посібник для вчителя: Конспекти занять курсу за вибором «Аналіз літературного твору» (Лист МОНУ від 22.12.2016 № 2.1/12-Г-888);

Ткач А., Клим Н. Звичаї та обряди українського народу в контексті художньої літератури. Хрестоматія з української літератури до однойменного курсу за вибором (Лист  МОНУ від 22.12.2016 № 2.1/12-Г-892) .

Ці програми відображають увесь спектр філологічної тематики на сучасному етапі розвитку науки про мову, спрямо­вані на поглиблення мовної  та літературної поінформованості учнів, вироблення в них наукового погляду на мовні явища, навичок активного володіння нею, термінологією та понятійним апаратом її глибокого вивчення.

За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом.

Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. У класному журналі (у випадку відсутності вільних сторінок – в окремому журналі) зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.

            Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять у міських загальноосвітніх навчальних закладах має становити 8, сільських – 4 учні.  При меншій кількості учнів, за необхідності,  створювати міжкласні та міжшкільні факультативи, курси за вибором учнів.

          Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8-9 класи) та профільної (10-11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно  з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й  зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором. У такому випадку скоригована програма має бути  погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми обов’язково необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.

           

Для душі...

А за вікном останній місяць літа

Гуде бджолою, квіткою цвіте.

Нагнулась яблуня вся щедрістю налита,

Відколосилось збіжжя золоте.

Трава шовкова стелеться під ноги,

В небесній синяві лелечий ключ летить.

Пташиний голос, сповнений тривоги,

Прощальними акордами дзвенить.

Краса природи, щедрість віковічна,

Серпневий день струмує ще теплом.

На цій землі все дороге й незвичне,

І хочеться, щоб завжди так було...

Останній місяць літа догорає

Спекотним днем, то дощиком пройде.

Усе ще літо, але кожен знає,

Що осінь тихо в край до нас іде.

 Н.Красоткіна