Зразок розбору ліричного твору для 7-го класу.

Вечірня година

Уже скотилось із неба сонце,

Заглянув місяць в моє віконце.

Вже засвітились у небі зорі,

Усе заснуло, заснуло й горе.

Вийду в садочок та погуляю,

При місяченьку та й заспіваю.

Як же тут гарно, як же тут тихо,

В таку годину забудеш лихо!

Кругом садочки, біленькі хати,

І соловейка в гаю чувати.

Ой, чи так красно в якій країні,

Як тут, на нашій рідній Волині!

Ніч обгорнула біленькі хати,

Немов маленьких діточок мати,

Вітрець весняний тихенько дише,

Немов діток тих до сну колише (Леся Українка).

1.  Настрій: веселий, бадьорий.

2.  Тема: зображення краси українського села в місячну, зоряну ніч.

Ідея: уславлення рідного краю – Волині, краса якого – неповторна.

3.  Жанр лірики: вірш; вид лірики: пейзажна.

4.  Поетичні образи та картини: у вірші постають картини українського села з білими хатками, пишними садками. Дані картини вимальовуються за допомогою поетичних зорових образів сонця, місяця, зір, слухових – соловейка, вітру.

5.  Тропи: біленькі хатки, рідна Волинь, вітрець весняний; порівняння: «Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати»; метафора: сонце скотилось, заглянув місяць, заснуло горе, вітрець дише.

Учні 8-11-х класів, здійснюючи аналіз поезії за вищезазначеними пунктами алгоритму, виконують додаткові завдання, з’ясовуючи:

1.  Особливості віршування (метрику):

а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);

б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);

в) віршовий розмір ( а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест).

2.  Особливості строфічної будови.

(Різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).

3.  Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).

4.  Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик).

10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.

( Художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).